Cпільне засідання комітетів з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення та з питань охорони здоров'я.

4 липня відбулося спільне засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, під час якого планувалося заслухати звіт Міністерства охорони здоров’я України про хід медичної реформи. У заході взяли участь представники Міністерства соціальної політики України, профільних асоціацій, обласних державних адміністрацій та ін. Керівництво МОЗ було відсутнє на заході, але від імені Міністерства виступала Тетяна Орабіна, керівник експертної групи з питань реформування системи охорони здоров’я Директорату МОЗ. Однак звіт так і не було озвучено.

Сергій Каплін, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, звернув увагу на те, що реформа екстреної медичної допомоги викликає стурбованість народних депутатів, оскільки працівники даної сфери не готові до запровадження нових змін і звертаються до парламентарів із проханням заблокувати відповідну ініціативу.

Стосовно реформи на первинній ланці медицини він зауважив, що під час першої хвилі підписання договорів між закладами охорони здоров’я та Національною службою здоров’я України (НСЗУ) укладено трохи більше 150 договорів. У зв’язку із цим складається враження, що місцева влада саботує процес реформування через відсутність діалогу з МОЗ, яке має проводити роз’яснювальну роботу з місцевими органами влади стосовно перспектив та можливих наслідків неукладання таких договорів. Окрім того, на сьогодні існує дефіцит медичних кадрів у Луганській та Донецькій областях, через що там неможливо проводити реформи в тому форматі, який пропонує МОЗ. У зв’язку із цим С. Каплін висловив розчарування з приводу того, що профільне міністерство не здійснює кроків для вирішення цієї ситуації.

Також доповідач наголосив, що незважаючи на обіцяне МОЗ покращення умов праці лікарів, потрібно розуміти, що профільне міністерство діє в певному правовому полі, яке звужується вимогами й нормами Кодексу законів про працю, з цієї причини деякі контрактні відносини без внесення змін до чинного законодавства неможливі. Тому він закликав МОЗ до діалогу з парламентарями, щоб разом напрацювати необхідні законодавчі ініціативи для реалізації реформи в повному обсязі.

З урахуванням вищезазначеного він закликав народних депутатів відновити розгляд законодавчих ініціатив щодо запровадження медичного страхування, а також запропонував створити при МОЗ наглядову раду, яка б займалася питаннями впровадження реформи охорони здоров’я і щомісячно аналізувала індикативні показники та звітувала перед громадськістю.

Ольга Богомолець, голова Комітету ВРУ з питань охорони здоров’я, зауважила, що відсутність Уляни Суп­рун, т.в.о. міністра охорони здоров’я, на цьому засіданні є чіткою демонстрацією неповаги виконавчої влади до Парламенту і попросила внес­ти в резолюцію засідання вимогу щодо необхідності заслухати звіт від У. Супрун про хід медичної реформи з трибуни Парламенту.

Стосовно закупівель ліків через міжнародні організації вона звернула увагу на те, що профільне міністерство постійно звітує про економію кош­тів, однак затримка в постачанні цих ліків є неприпустимою, враховуючи 100% передоплату, надану міжнародним організаціям.

Також О. Богомолець нагадала, що 3 липня Комітетом охорони здоров’я заслуховувався звіт Рахункової палати України щодо аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених профільному міністерству для лікування громадян України за кордоном за період 2016–2017 рр. і за результатами обговорення роботу команди МОЗ у цьому напрямку визнано незадовільною.

Тетяна Орабіна повідомила, що за результатами першої хвилі підписання договір про надання медичних послуг понад 150 закладів охорони здоров’я з липня почнуть отримувати фінансування за новими тарифами. Однак закінчити їй виступ не дали змогу депутати, які висловили обурення щодо відсутності на заході керівництва профільного міністерства. Також Ігор Шурма, член Комітету охорони здоров’я, підкреслив, що, на його думку, озвучена інформація відноситься до реалізації Закону України від 19.10.2017 р. № 2168 «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі — Закон № 2168), а не до звіту МОЗ про хід медичної реформи.

Віталій Цимбалюк, президент Національної академії медичних наук України (НАМН), зауважив, що академія надає високоспеціалізовану медичну допомогу, реформу фінансування якої заплановано на 2020 р. Однак було вирішено провести пілотний проект у 4 інститутах НАМН, на реалізацію якого державою виділено 600 млн грн. Основний висновок, який вже зараз можна зробити, це те, що держава не знайде коштів на високотехнологічну допомогу, тому що в середньому грошей вистачило на надання медичних послуг 2000 пацієнтів у кожному з Інститутів НАМН. Однак щороку в цих закладах надають медичні послуги 7 тис. пацієнтів. У зв’язку із цим НАМН вважає, що ці кошти треба направляти на ургентну допомогу та на лікування соціально незахищених верств населення, а для всіх інших потрібно вводити медичне страхування або долучати місцеві бюджети, або ж вони отримуватимуть медичні послуги за власні кошти. При цьому В. Цимбалюк уточнив, що ще одним можливим варіантом вирішення проблеми є збільшення базового фінансування НАМН і, враховуючи інші джерела фінансування, можна буде надавати допомогу в рамках запланованої реформи.

Вікторія Коваль, голова Профспілки працівників охорони здоров’я України, зазначила, що ключові документи щодо реформи охорони здоров’я не погоджуються з профспілкою і пропозиції, які надаються, у більшості випадків не враховуються, особливо ті, що стосуються заробітної плати медичних працівників та їх соціального захисту. Так, скасовані нормативи навантаження на медичних працівників та їх заробітна плата, відповідно до реформи фінансування охорони здоров’я, встановлюватиметься виключно головними лікарями. При цьому невідомо, за якими критеріями головні лікарі її визначатимуть. Окрім цього, медичні працівники, які працюватимуть у комунальних некомерційних підприємствах, втрачатимуть медичний стаж, за який передбачені надбавки до заробітної плати. Також планується скасувати таке поняття, як «кваліфікаційна категорія лікарів» і тарифну сітку, що позбавить лікарів відповідних надбавок. Тому наразі невідомо, яким чином будуть забезпечені заробітні плати медичних працівників при мінімальному фінансуванні охорони здоров’я, яке закладено в бюджеті.

Однак у той же час відповідно до реформи первинної ланки сімейні лікарі повинні надавати медичну допомогу 24 год на добу 7 днів на тиждень. Хоча це є порушенням трудового законодавства, оскільки лікар, як і будь-яка інша особа, має право на відпочинок, особистий час і т.д.

Сергій Кубанський, заступник голови Ради київської міської профспілки працівників охорони здоров’я, підкреслив у своєму виступі проінформував про важливість тристоронього соціального діалогу, який характеризує розвиток нашого громадянського суспільства, є важливим засобом для досягнення соціальної справедливості і має запобігати соціальним конфліктам в галузі охорони здоров’я. У зв’язку з повним переходом до 2020 року від системи фінансування медичних закладів до системи оплати наданого медичного обслуговування, досягнення консенсусу між основними зацікавленими сторонами та їх демократична участь у пошуку рішень мають першочергову важливість.

Він підкреслив, що не дивлячись на те, що даною реформою за головними лікарями закріплюється функція визначення розміру заробітної плати лікарям, однак відповідно до чинного законодавства вона встановлюється в колективних договорах, а не особисто керівником закладу охорони здоров’я. Також у заявлений тариф в 370 грн. за пацієнта включено заробітну плату лікарів, медичних сестер. Однак цей тариф не включає компенсацію пільгових пенсій медичних працівників, оплату комунальних платежів, оплату праці лікарів-інтернів і т.д. Ці аспекти не враховані, тому що Закон № 2168 чітко не зобов’язує органи місцевого самоврядування виділяти на це кош­ти. Тому на сьогодні ситуація така, що в липні фінансування всього персоналу закладів охорони здоров’я є неоднорідним.

Анатолій Рогов, президент Всеукраїнської асоціації працівників швидкої, невідкладної медичної допомоги та медицини катастроф, звернув увагу на те, що не дивлячись на супротив працівників екстреної медичної допомоги, громадськості та профспілок, МОЗ продов­жує нав’язувати парамедичну систему надання екстреної медичної допомоги. Так, 18 червня на громадське обговорення винесено Концепцію реформування екстреної медичної допомоги. Однак ця реформа стартувала ще в 2012 р. з прийняттям Закону України «Про екстрену медичну допомогу» і постанов Уряду, які прийняті на виконання цього закону. Зміни, що відбулися за час реалізації реформи, вже дали позитивний результат. Так, у 2 рази збільшилася кількість успішних реанімацій, покращилася оперативність доїзду бригад швидкої допомоги і т.д. В оприлюдненій Концепції передбачена необхідність створення інформаційно-диспетчерських служб. Однак їх уже створено в 15 областях, і МОЗ має лише проконтролювати цей процес. Наразі замість початку нової реформи краще фінансувати підвищення кваліфікації працівників системи, для цього необхідно створювати симуляційні класи. Потрібна державна програма, яка б передбачала і придбання санітарного транспорту. Тому асоціація виступає за те, щоб реформа екстреної медичної допомоги й надалі відбувалася відповідно до раніше прийнятого закону, і за припинення обговорення створення парамедицини. У зв’язку із цим А. Рогов звернувся до парламентарів із проханням доповнити Закон України «Про екстрену медичну допомогу» положенням про бригади екстреної медичної допомоги й визначити, якими вони бувають, тим самим заблокувавши ініціативу профільного міністерства із запровадження парамедицини.

Після завершення обговорення в Резолюцію засідання внесено вимоги щодо:

  • відставки У. Супрун;
  • створення наглядової моніторингової ради з впровадження реформи;
  • заслуховування звіту т.в.о. міністра охорони здоров’я на трибуні Парламенту;
  • подання кандидатури міністра охорони здоров’я на голосування в Парламент;
  • оприлюднення документа про відмову від громадянства США У. Супрун;
  • звернення до правоохоронних органів щодо притягнення до відповідальності винних у неефективному використанні грошей відповідно до звіту Рахункової палати України;
  • термінового розгляду Парламентом законопроектів щодо запровадження медичного страхування в України та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів», щодо скасування міжнародних закупівель для потреб охорони здоров’я» (реєстр. № 6367);
  • передбачення в Державному бюджеті на 2019 р. не менше ніж 6% від ВВП на охорону здоров’я.

У текст резолюції також увійшло положення щодо адаптації реформи до особливих умов Донецької та Луганської областей.