До 100-річчя з дня народження академіка О.О.Шалімова

20 січня 2018 року медична спільнота України та світу відзначатиме 100 річчя з дня народження Шалімова Олександра Олексійовича!

Всесвітньо відомого вченого, Заслуженого діяча науки і техніки України, доктора медичних наук, професора, академіка Національної академії наук України, Національної академії медичних наук України, головного хірурга Міністерства охорони здоров’я України протягом (1980-2005), засновника та президента Благодійного медичного фонду України

Враховуючи важливість постаті та вагомий внесок видатного вченого лікаря-хірурга, громадського діяча, Героя України, Героя соціалістичної праці, дійсного члена Національної Академії Наук України та Національної Академії Медичних наук України, депутата Верховної Ради УСРС п’яти скликань, голови постійної комісії Верховної Ради УРСР з охорони здоров’я та соціального забезпечення з 1963 по 1980 роки, засновника та першого директора науково-дослідних установ з проблем хірургії, головного хірурга МОЗ України (1980-2005 рр.), голови громадської організації  Асоціації Хірургів України та фундатора сучасної української хірургічної школи Олександра Олексійовича Шалімова в розвиток медичної науки та організації охорони  здоров’я, з метою виховання у громадян патріотизму, поваги до науки та історії, враховуючи важливість події для розвитку української державності, науки та охорони здоров’я, Верховна Рада України постановила урочисто відзначити на державному рівні 100-річчя від дня народження Олександра Олексійовича Шалімова. (20.01.1918-28.02.2006)

Народився Олександр Олексійович Шалімов 20 січня 1918 року в селянській багатодітній родині в селі Введенка Липецької області.  В сім'ї було 11 дітей і ще прийняли двох безпритульних. В 1941 році закінчив Кубанський медичний інститут, під час випускної екзаменаційної сесії почалася Велика Вітчизняна війна. Шалімов О.О. з самого початку медичної діяльності обрав своєю спеціальністю хірургію.   З 1941 по 1944 р. працював головним лікарем і хірургом районної лікарні Читинської області, у 1944 році молодого хірурга переводять у Петровськ-Забайкальський на посаду головного лікаря, завідувача хірургічним відділенням, у1946 році О.О. Шалімов почав працювати хірургом у Брянській обласній лікарні, у 1949 році О.О. Шалімов був призначений головним хірургом Орловської області і завідувачем хірургічним відділенням обласної лікарні. В 1953 р. О.О. Шалімов знову повернувся до Брянська, зайнявся науковими дослідженнями, захистив кандидатську дисертацію,  темою обрав  пластику стравоходу за власною методикою, коло його наукових інтересів не обмежувався цією проблемою. Особливий інтерес він проявляв до питань хірургії шлунку, стравоходу, легенів і підшлункової залози.

З 1956 р. починається харківський період діяльності О. О. Шалімова. Спочатку він був обраний доцентом кафедри хірургії Харківського медичного інституту, а після захисту докторської дисертації «Хірургічне лікування раку головки підшлункової залози і фатерова соска»  очолив кафедру торакальної хірургії та анестезіології Українського Інституту вдосконалення лікарів.

Велика заслуга О.О.Шалімова у створенні двох найвідоміших та потужних хірургічних інститутів, в 1965 р. Харківського НДІ загальної та невідкладної хірургії  та в 1972 р. Київського науково-дослідного інституту клінічної та експериментальної хірургії.

Роки роботи в Харкові були періодом становлення О. О. Шалімова як вченого, коло його інтересів становили питання хірургії органів травлення, серця, магістральних судин, анестезіології та ін.,  багато уваги приділяє  він хірургії легень, серця і кровоносних судин, з його участю сконструйовані оригінальний апарат штучного кровообігу, плоскі дилятатори для мітральної комісуротомії, ряд пристроїв та інструментів. Він запропонував і впровадив у практику методику заміни облітерованної артерії одноіменною веною (in situ), також опубліковано безліч монографій, в яких відображено великий клінічний досвід автора.

C 1970 року О.О. Шалімов працює в Києві спочатку завідувачем кафедрою торакоабдомінальної хірургії, потім керував відділенням хірургії Київського НДІ гематології та переливання крові, деякий час виконував обов'язки директора цього інституту.

В 1972 році на базі 6-ої Київської клінічної лікарні лікарні «Медмістечко» було створено Київський науково-дослідний інституті клінічної та експериментальної хірургії, його керівником від моменту заснування став видатний хірург Олександр Олексійович Шалімов, в 1976 році був збудований клінічний корпус інституту.

Академік, Герой України, «Людина планети» О.О.Шалімов – автор 826 наукових публікацій, зокрема 30 монографій і посібників, 112 винаходів; науковий консультант та керівник 53 докторських та 86 кандидатських дисертацій, головний редактор журналу «Клінічна хірургія».

Шалімов став першим лікарем, котрий провів вдалу пересадку підшлункової залози хворому на діабет, розробив і впровадив нові методи операцій за онкологічних захворювань, органів травлення, судин, серця. Шалімов запровадив нові методи операцій при захворюваннях органів травлення, серця, онкологічних захворюваннях тощо. Під керівництвом Шалімова проведено першу в Україні операцію пересадки серця

З ім'ям О.О. Шалімова пов'язаний розвиток в Україні мікрохірургії. У 1979 р. на базі відділення хірургії судин було створено одне з перших в СРСР відділення мікросудинної хірургії,  під  керівництвом О.О. Шалімова в інституті вперше на Україні знайшла застосування і почала успішно розвиватися ендоваскулярна хірургія, він по праву вважається одним з основоположників рекоструктівно-відновлювальної ангіохірургії в Україні.

Про що ж найчастіше думає хірург в операційній, коли схиляється над столом із скальпелем в руках і, начебто тримає у долонях життя людини?  «Про таємницю життя, яку ми не повинні загубити у вирі подій життя, що дається нам батьками і Богом, - його треба вміти зберегти і захистити від хвороб і випадковостей. Я думаю про те, що багато чого, хоч не все, можна виправити в здоров’ї людини» .

Ім’я Олександра Олексійовича Шалімова назавжди залишиться в нашій пам’яті, його учні продовжують традиції видатної хірургічної школи України, відомої у всьому світі.

 Кореспондент газети «Дзеркало тижня» в 2002 році під час святкування 30-річчя Інституту спитав Шалімова: « Олександр Олексійович, ви пройшли довгий життєвий шлях, багато чого добилися. Ваш досвід представляє великий інтерес для усіх людей, але особливо - для молодих лікарів. Скоро медичний університет випустить новий загін молодих фахівців. Що б ви хотіли їм - своїй зміні - побажати?», - і видатний хірург відповів:

«Вчитися, вчитися усе життя. Не пасувати перед труднощами. Життя далеко не просте. Бувають невдачі, бувають поразки, буває несправедливість. Але як би важко не було, потрібно брати себе в руки, вставати, якщо впав, і йти далі. Не можна зупинятися на досягнутому. Потрібно увесь час працювати. І, нарешті, лікар зобов'язаний бути гуманістом - це закон нашої професії».

 За свою натхненну та самовіддану працю на ниві збереження здоров’я людей нагороджений:

Званням Героя України (2005)

Золотою Зіркою Героя Соціалістичної праці (1982)

Двома орденами Леніна (1966 та 1982)

орденом Жовтневої революції (1976)

Двома орденами Трудового Червоного Прапора (1961 та 1971)

Орденами «За заслуги» ІІІ ступеня (1993), ІІ ступеня (1998), І ступеня (1999)

Наукова та практична діяльність відзначена:

Державною премією СРСР (1985)

Державною премією України (1977)

Дійсний член Нью-Йоркської академії наук (1992)

Обраний Міжнародною палатою Американського Біографічного інституту «ЛЮДИНОЮ РОКУ» (1997)

Нагороджений почесним дипломом Біографічного Центру Кембріджського університету за досягнення в медицині ХХ сторіччя

Почесний громадянин міст Києва та Харкова

Заслужений лікар (1956)