навчання з питань охорони праці в медичних закладах

В Олександрівській клінічній лікарні 29.03.2018 року  пройшло навчання  з питань охорони праці для завідувачів  відділень 

Для проведення навчання були запрошені головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я Алексєєнко Т.С. та завідувач відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Мартинюк А.О.

Загальний порядок проведення навчання з питань охорони праці встановлений Законом України «Про охорону праці» (ст. 18. «Навчання з питань охорони праці»).

Виконання вимог Закону України «Про охорону праці» в частині проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці здійснюється відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

Інженером з охорони праці Багно О.А. були  розроблені та затверджені білети для перевірки знань з загальних питань охорони праці.

Завідувачам відділень було розказано, як правильно проводити інструктаж  на робочому місці, як заповнювати журнал інструктажів, журнал оперативного контролю.

Відповідальний за пожежну безпеку в лікарні  показав як правильно користуватися вогнегасником. Розказав про правила пожежної безпеки в медичному закладі.

 

12.04.2018 року завідувач відділу охорони праці КМППОЗ Мартинюк А.О. відвідала Київську міську дитячу клінічну туберкульозну лікарню, яка  була створена в 1936 році і є єдиною лікарнею в місті, де надається спеціалізована допомога дітям, хворим на легеневі і позалегеневі форми туберкульозу, та дітям  з груп ризику по захворюванню на туберкульоз (діти з латентною туберкульозною інфекцією, діти з вогнищ туберкульозної інфекції, діти з ускладненим перебігом вакцинації БЦЖ), діти з остеохонропатією голівки стегнової кістки (хвороба Пертеса). Лікарня має акредитаційний сертифікат вищої категорії.  Виконує обов'язки головного лікаря Юрченко Ольга Святославівна - заступник головного лікаря з медичної частини. В лікарі створена і діє система охорони праці. В такій спеціалізованій лікарні  дуже важливо використовувати засоби індивідуального захисту та використовувати сучасні дезінфікуючі  заходи, а також використовувати бактерицидні лампи. Мартинюк А.О. взяла участь в роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці для завідувачів відділень. Всі завідуючі відділень отримали заліки . Під час відвідування лікарні, Мартинюк А.О. отримала запитання від завідувачів відділень про те, як проводити санітарну обробку бактерицидних ламп, які знаходяться високо на стелі. Під час обговорень всі дійшли висновку, що треба закупити спеціальні телескопічні швабри для того, щоб медичні працівники, які протирають лампи,   не працювали стоячі на драбині, бо вони не мають спеціального навчання при роботі на висоті.

До Всесвітнього дня охорони праці проведено семінар-нараду для інженерів та відповідальних осіб за охорону праці в медичних закладах

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я спільно з Департаментом охорони здоров’я  організувала та провела 17 квітня 2018 року превентивний захід – семінар-нараду з охорони праці для керівників та інженерів  та відповідальних осіб за  охорону праці в медичних закладах. Від Департаменту охорони здоров’я КМДА була присутня Головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я КМДА Алексєєнко Т.С. Від Головного управління Держпраці в Київській області в семінарі прийняли участь  начальник відділу експертизи умов праці Дяченко Д.К., лікар з гігієни праці відділу гігієни праці Кузьменко Т.Д. Від Фонду соціального страхування страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М. 

З вступним словом виступила головний спеціаліст з охорони праці Департаменту охорони здоров’я Алексєєнко Т.С.  Вона наголосила, що за останній рік Департамент приділяє особливу увагу питанням охорони праці в медичних закладах: проводяться перевірки закладів, проводиться навчання завідуючих відділень, проводяться семінари, надаються консультації з питань охорони праці.

На семінарі були присутні більше 200 інженерів з охорони праці та відповідальні особи за охорону праці. На заході розглядалися питання, які найбільше турбують спеціалістів з охорони праці медичної галузі Києва: проведення медичних оглядів, проведення розслідувань нещасних випадків та виплати з Фонду соціального страхування, попередження пожеж в медичних закладах. Найгарячіше була дискусія, коли розглядалося питання проведення медичних оглядів. Лікар з гігієни праці відділу гігієни праці Головного управління Держпраці в Київській області Кузьменко Т.Д. у своєму виступі зазначила:

Постановою КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» п. 1 абзацом 5 визначено, що Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з питань праці та Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки і поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються (крім функцій з реалізації державної політики у сфері охорони надр), а також функції з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників.

         Розпорядження Кабінету Міністрів України « Питання Державної служби з питань праці» від 11 лютого 2016 року № 88-р щодо функцій та повноважень з реалізації державної політики у сфері  гігієни праці. Відповідно ст. 17 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

         Згідно наказу МОЗ України від 21.05.2007 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» п.1.1 Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій (далі - Порядок), розроблений на виконання статті 17 Закону України "Про охорону праці", визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов'язковому медичному огляді осіб віком до 21 року.

Згідно зі ст. 13 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець:

- забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

- організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів.

Відповідальність керівника медичного закладу:

-         згідно ст. 17 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII роботодавець зобов'язаний відсторонити працівника від роботи без збереження заробітної плати, який не пройшов обов'язковий медичний огляд.

Лише за результатами лабораторно-інструментальних досліджень визначаються умови праці (оптимальні, допустимі, шкідливі або небезпечні) відповідно до Державних санітарних норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених Наказом МОЗ  України від 08.04.2014  № 248 (далі - Гігієнічна класифікація праці), які передбачені п. 3.1 Наказу МОЗ України  від 21.05.07р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (наказ №246).

Лабораторно-інструментальні дослідження проводяться на підприємствах, установах, організаціях, (надалі – підприємства) незалежно від форм власності й господарювання.

Більшість  присутніх були не згодні з трактуванням Головного управління Держпраці в Київській області наказу №246 для медичних працівників. Доказували, що проведення лабораторно-інструментальних досліджень для всіх працюючих в медичних закладах (від головного лікаря до двірника) проводити недоцільно і дуже високовартісно. Тим паче, що наказ діє з 2007 року, а вимагати проведення досліджень почали в 2018 році. В медичних закладах немає змоги виділити кошти на проведення досліджень. Краще ці кошти витратити на поліпшення умов праці . Була прийняти резолюція, що наша профспілка напише звернення до Міністерства соціальної політики, до Міністерства охорони здоров’я  з метою перегляду наказу №246 , і надасть роз’яснення про проходження медичних оглядів для медичних працівників.

Начальник відділу експертизи умов праці Управління з питань праці Дяченко Д.К. розповів про проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповів на чисельні запитання.

 

В яких випадках проводиться атестація?

 

У кожного працівника повинно бути своє робоче місце, на якому необхідно створити нешкідливі та безпечні умови праці. Але специфіка виробництва може бути пов’язана з шкідливими факторами.

У таких випадках роботодавець повинен компенсувати працівникові «шкідливість» його роботи, виходячи з норм чинного законодавства.

 

Наприклад забезпечити:

- право на пільгову пенсію (списки  №1 та №2);

- надання додаткової відпустки;

- встановлення підвищеної оплати праці;

- встановлення скороченого  робочого тижня;

- видачу молока та лікувально-профілактичного харчування;

- видачу спецодягу і засобів індивідуального захисту.  

 

Виявити шкідливі і небезпечні фактори виробничого середовища, що дозволяють працівникам претендувати на пільги та компенсації можливо лише провівши атестацію робочих місць за умовами праці, основна мете якої полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівником у сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці.

Атестація робочих місць за умовами праці дозволяє дати комплексну оцінку усіх факторів виробничого середовища що впливають на стан здоров’я і працездатність людини в процесі її трудової діяльності.

 Як проводиться атестація робочих місць за умовами праці?

 Основними діючими нормативними документами, що регулюють процес проведення атестації, залишаються постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та «Методичні рекомендації для проведення атестації робочих місць за умовами праці», від 01.09.1992 № 41.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати заступників головного лікаря, працівників відділу кадрів, економістів, інженера з охорони праці, представників профкому.

Атестаційна комісія:
- здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах;
- формує необхідну правову і нормативно - довідкову базу і організує її вивчення; визначає й залучає в установленому порядку необхідні організації для виконанні спеціальних робіт;
- організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з їх експлікацією, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;
- складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;
визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих і безпечних факторів виробничого середовища та організує їх дослідження;
- установлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилення професія (посада) приводиться у відповідність до ЄТКД по фактично виконуваній роботі;
- складає «Карту умов праці» на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць;
- проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад із несприятливими умовами праці;
- уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на ці цілі;
- організує розробку заходів щодо поліпшення умов праці і оздоровлення працівників;
- виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

В лікувально-профілактичних закладах, як правило, проводиться атестація робочих місць працівників рентгенкабінетів, лабораторій поліклінік та стаціонарів, харчоблоків (кухарів, робітників кухні), машиністів по пранню білизни (машиністів з прання та ремонту спецодягу), електрогазозварників, електромонтерів, операторів котельні.

 Як визначити, чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці?

 Роботодавець повинен організувати та провести на своєму підприємстві атестацію робочих місць за умовами праці, якщо його виробництво (технічні процеси, обладнання, сировина, продукція) є потенційним джерелом шкідливих і небезпечних факторів, які можуть несприятливо впливати на здоров’я працівника зараз чи в майбутньому.

Для того, щоб з’ясувати, чи потрібно проводити атестацію робочих місць за умовами праці необхідно вивчити норми охорони та гігієни праці щодо свого виробництва, а також: Списки №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці та Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня.

Знайшовши в цих документах роботи, фактори, професії, які є на робочих місцях у  роботодавця, обов’язково проводиться атестація таких робочих місць. 

 Якими можуть бути наслідки, якщо атестацію робочих місць за умовами праці не проводити?

 Якщо атестація робочих місць за умовами праці не проведена, а роботодавець несе затрати на виплату компенсацій і гарантій за роботу в шкідливих умовах праці працівникам, виникають питання з приводу правомірності таких виплат, та проблеми з оподаткуванням таких виплат.

Якщо роботодавець не проведе атестацію робочих місць за умовами праці і не надаватиме працівникам належні гарантії та компенсації, кожний працівник, який працює в шкідливих умовах має право звернутися до суду з вимогою щодо відшкодування матеріального і морального збитку (відсутність проведеної атестації робочих місць за умовами праці стане доказом провини роботодавця.).

Не проведення атестації робочих місць за умовами праці є порушенням законодавства про охорону праці. Зазначене порушення передбачає притягнення роботодавця до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (ч.1 ст. 41 КУпАП).

 Кому потрібна атестація робочих місць за умовами праці?

 Атестація робочих місць за умовами праці потрібна:

- роботодавцю, скільки відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць покладається саме на нього.

- працівнику, тому що атестація робочих місць за умовами праці є підставою для надання  пільг та компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних  умовах праці.

 Яка передбачена відповідальність, за не проведення атестації робочих місць за умовами праці,  для роботодавця?

 Не проведення атестації робочих місць за умовами праці призводе до порушення прав працівників, які фактично, виконують шкідливі або важкі роботи. Не отримуючи передбачені чинним законодавством пільги та компенсації, працівник має право розривати трудовий договір та звернутися за захистом своїх прав до суду, керуючись ст. 221 КЗпПУ. Якщо не проведення атестації робочих місць за умовами праці мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров’ю працівнику, роботодавець може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 271 КК України.

В адміністративному законодавстві встановлено чітку норму яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, у вигляді штрафних санкцій.

 Атестація робочих місць за умовами праці є обов’язковою лише за наявності шкідливих та небезпечних умов, у всіх інших випадках це право роботодавця, а не обов’язок.

страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М.

Страховий експерт з охорони праці відділу профілактики страхових випадків Товстенко Т.М. розповіла про статистику нещасних випадків виробничого характеру в медичних закладах. Нажаль статистика по місту Києву в 2017 році погіршилася в порівнянні з 2016 роком. В 2016 році було зафіксовано 16 випадків, а в 2017 році – 22 нещасних випадки. Одною з основних причин цих нещасних випадків виявилося невиконання інструкцій з охорони праці.«Одна з головних функцій Фонду – у разі виробничого травматизму або професійної хвороби гарантувати людині, по-перше, компенсацію втраченого заробітку і, по-друге, фінансування відновлення її здоров’я та працездатності. Для цього ФССУ у повному обсязі фінансує надання потерпілим на виробництві медичної допомоги: від оплати діагностики, операцій і анестезії до забезпечення всіма потрібними ліками, гігієнічними виробами, медичним наглядом, протезуванням і відновним лікуванням за прямими наслідками страхового випадку», – наголосила Товстенко Т.М. Право на отримання лікарських засобів за рахунок коштів Фонду соцстрахування має кожен потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Фондом фінансується 100% вартості препаратів та медвиробів, потреба в яких визначена МСЕК та лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я. Забезпечення відбувається в повному обсязі відповідно до потреби впродовж усього періоду до відновлення здоров’я.

 Завідувач відділу охорони праці Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Мартинюк А.О. доповіла про те, що  Міжнародна організація праці визначилася із темою цьогорічного Всесвітнього дня охорони праці. У 2018 році він відзначатиметься під гаслом: «Захищене і здорове покоління». Також Мартинюк А.О. розповіла, що наша профспілка оголосила про проведення огляд-конкурсу стану охорони праці в медичних закладах. Огляд-конкурс проводиться з метою підвищення уваги керівників і профспілкових комітетів медичних закладів до питань покращення роботи з охорони праці, мобілізації колективів трудящих на посилення роботи по профілактиці нещасних випадків на виробництві, зниженню захворюваності працюючих, забезпечення виконання колективних заходів по охороні праці.  

Всім присутнім на семінар-нараді були роздані листки-опитування про семінар, також там можна було поставити питання, на які не встигли фахівці дати відповіді. Після аналізу всіх листків-опитувальників було видно, що такі превентивні заходи дуже потрібні. За п’ятибальною шкалою присутні оцінили проведення семінару на 4+. 

Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я і в подальшому буде проводити зустрічі з відповідальними за охорону праці в медичних закладах, і буде запрошувати провідних фахівців з питань охорони праці.

       

Завідувач відділу охорони праці  А.  Мартинюк